КП БМР БЦТМ
  Правова база Контакти  
 
 

Запитання-відповідь

Щодо оплати послуги централізованого опалення місць загального користування

В 2014 році законодавець впорядкував взаємовідносини надавачів послуг централізованого опалення та ГВП і споживачів. Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» № 1198-VII від 10.04.2014 у ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» ст. 19 доповнена новою частиною такого змісту: Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Надаємо перелік нормативно-правових актів, що регулюють  питання опалення  МЗК у багатоквартирному будинку:

Цивільний кодекс України, Закон України «Про житлово-комунальні послуги», Закон України  «Про приватизацію державного житлового фонду», Закон України  «Про об’єднання співвласників»;  Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 1.07.2005 № 630 (із змінами, затвердженими постановою КМУ від 31.10.2005 №1268); Порядок відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджений Наказом Мінбуду України від 22.11.2005 року № 4 зі змінами (Наказ від 06.11.2007 року за №169); Методика розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків та визначення плати за їх опалення (затверджена Наказом Мінбуду України від 31.10.2006 р №359); а також Державні будівельні норми В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», Державні будівельні норми В.26-31.2006 «Теплова ізоляція будівель».

У ст. 1 Закону України від 14.05.2015 № 417-VIII "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" надано визначення місць загального користування (допоміжних приміщень): «Допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення)».

Тобто, навіть якщо в під’їзді немає приладів опалення, то відбувається обігрів підвалу, і оплату опалення цих місць здійснюють люди, які залишились з централізованою подачею тепла. Це несправедливо, тому що опалення МЗК забезпечує комфорт і зручні умови суспільного проживання, в т.ч. для тих, хто встановив «автономку». Згідно чинного законодавства, власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку та прибудинкових територій відповідно до своєї частки у майні будинку. Відключення від мереж ЦО і ГВП не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.

Пунктом 28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення визначено, що споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, повинні оплачувати послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку.

Пункт 2.7 Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води передбачає, що після затвердження акту про відключення сторони укладають Договір про надання послуг з опалення місць загального користування багатоквартирного будинку.

При відключенні окремого приміщення багатоквартирного будинку від мереж ЦО і ГВП власник квартири замовляє проект на відключення квартири від ЦО та ГВП відповідній спеціалізованій організації (проектувальнику). Також йому потрібно отримати згоду сусідів на таке відключення. Серед інших розрахунків в проекті міститься розрахунок кількості теплової енергії, необхідної на опалення місць загального користування – для квартири замовника визначена кількість теплової енергії, що необхідна на опалення місць загального користування багатоквартирного будинку, в якому він проживає.

Таким чином, виконання робіт по відключенню квартири від ЦО та ГВП відповідно до проекту, підтверджує згоду споживача на правильність усіх розрахунків, вказаних в проекті. Ставлячи під документом свій підпис, замовник зобов’язується виконувати всі технічні умови, виписані в проекті. Одною з них є зобов’язання оплачувати опалення МЗК.

Порядок визначення витрат теплової енергії на опалення місць загального користування у багатоквартирних житлових будинках (далі – МЗК) для встановлення розміру плати за неї споживачами встановлено Методикою, затвердженою наказом Мінбуду України від 31.10.2006 № 359, зареєстрованим у Мін'юсті 27.11.2006 за № 1237/13111.

Відповідно до підпункту 2.1.4. «Методики» загальна кількість теплової енергії на опалення МЗК визначається за формулою

Qмзк = ∑QК мзк + Q втр. 

Де ∑ QК мзк – кількість теплової енергії на опалення окремого к-того приміщення МЗК, Гкал; 

Q втр. – втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку прокладеними в підвалі або на горищі (розраховується за СниП 2.04.05-91 «Отопление, вентиляция и кондицирование» приложение 12, 1991).

Порядок перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг

(Витяг з "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення" затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року)

33. У разі неналежного надання або ненадання послуг виконавцем споживач повідомляє про це виконавця в усній формі за допомогою телефонного зв'язку чи у письмовій формі за адресами, що зазначені в договорі.

У повідомленні зазначається прізвище, ім'я та по батькові, точна адреса проживання споживача, а також найменування виду неналежно наданої або ненаданої послуги. Повідомлення споживача незалежно від його форми (усна або письмова) обов'язково реєструється представником виконавця у журналі реєстрації заявок споживачів. Представник виконавця зобов'язаний повідомити споживачеві відомості про особу, яка прийняла повідомлення (прізвище, ім'я та по батькові), реєстраційний номер повідомлення та час його прийняття.

34. Представник виконавця, якому відомі причини неналежного надання або ненадання послуги, зобов'язаний невідкладно повідомити про це споживача та зробити відповідну відмітку в журналі реєстрації заявок, що є підставою для визнання виконавцем факту неналежного надання або ненадання послуг.

35. Представник виконавця, якому не відомі причини неналежного надання або ненадання послуг, зобов'язаний узгодити з виконавцем точний час та дату встановлення факту ненадання послуг, надання їх не у повному обсязі або перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг. У разі необхідності проведення такої перевірки у приміщенні споживача представник виконавця повинен з'явитися до споживача не пізніше визначеного у договорі строку.

36. У разі незгоди з результатами перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг споживач і виконавець визначають час і дату повторної перевірки, для проведення якої запрошується представник уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також представник об'єднання споживачів. За результатами повторної перевірки складається акт про неналежне надання або ненадання послуг, який підписується споживачем (його представником), представником виконавця, представниками уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також представником об'єднання споживачів.

37. За результатами перевірки складається акт-претензія про неналежне надання або ненадання послуг (далі акт-претензія), який підписується споживачем та представником виконавця згідно з додатком 2. Акт-претензія складається у двох примірниках по одному для споживача та виконавця.

38. У разі неприбуття представника виконавця в установлений договором строк для проведення перевірки кількісних та/або якісних показників або необґрунтованої відмови від підписання акта- претензії такий акт вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі.

39. Акт-претензія реєструється уповноваженими особами виконавця у журналі реєстрації актів-претензій згідно з додатком 3. Виконавець зобов'язаний розглянути такий акт-претензію і повідомити протягом трьох робочих днів споживача про її задоволення або про відмову у задоволенні з обґрунтуванням причини такої відмови. У разі ненадання протягом установленого строку виконавцем відповіді вважається, що він визнав викладені в акті-претензії факти неналежного надання або ненадання послуг. Спори щодо задоволення претензій споживачів розв'язуються у суді. Споживач має право на досудове розв'язання спору шляхом задоволення пред'явленої претензії.

ВИМОГИ

щодо кількісних і якісних показників послуг та зменшення плати у разі їх відхилення від нормативних

(Додаток до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення” затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року).

Вид послуги

Кількісні і якісні показники Відхилення від показників Допустимий строк відхилення від показників Зменшення плати за надані послуги у разі перевищення допустимого строку відхилення від їх показників Розрахункова одиниця
Централізоване опалення своєчасний початок і закінчення опалювального сезону (протягом трьох діб із середньодобовою температурою 8 град.C) надання послуг з централізованого опалення пізніше встановленого строку або дострокове закінчення опалювального сезону

 

на 3,3 відсотка місячної плати за кожну добу перевищення допустимого строку відхилення від показників (у разі оплати послуг щомісяця протягом року враховується те, що місячна плата розподілена на рік) за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу, житлових приміщень у гуртожитках)
безперебійне надання послуг з централізованого опалення протягом усього опалювального сезону перерви у наданні послуг з централізованого опалення 12 годин на добу (один раз на місяць)

- " -

- " -

температура повітря в житлових приміщеннях (за умови їх утеплення) відповідає діючим нормам і правилам - 18 град.C (у наріжних кімнатах - 20 град.C) фактична температура в приміщеннях нижча ніж нормативна 12 годин на добу (один раз на місяць) на 5 відсотків за кожний градус відхилення від 18 град.C до 12 град.C у житлових приміщеннях (у наріжних кімнатах - від 20 град.C до 14 град.C) плати за період відхилення (протягом усього строку відхилення) при температурі в житлових приміщеннях нижче ніж 12 град.C (у наріжних кімнатах - нижче ніж 14 град.C) плата за централізоване опалення не справляється за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу, житлових приміщень у гуртожитках)
Що потрібно знать про заборгованість та її наслідки

Шановні споживачі послуг Тепломережі! Ми дуже вдячні всім, хто своєчасно розраховується за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання.

     Але на сьогоднішній день споживачі теплової енергії заборгували нашому підприємству близько 30 млн. грн. (і це тільки борги населення).

     Тому просимо Вас звернути увагу! Якщо з якихось причин споживачі вчасно не розраховуються за надані послуги, підприємство змушене звертатись до суду для стягнення боргу в судовому порядку.

     Повідомляємо, що в такому разі на боржників будуть додатково покладені судові витрати та витрати на сплату нарахованих від простроченої суми боргу інфляційних, 3% річних та пені, що передбачено чинним законодавством.

    Важливо!

     Стягнення боргу за житлово-комунальні послуги з 2010 р. відбувається в спрощеному варіанті – згідно ч.1. ст.95 ЦПК України шляхом видачі судового наказу (без судового засідання та виклику сторін для заслуховування їх пояснень).

     Якщо після отримання судового наказу боржник добровільно не сплатить визначену суму, справа передається в Державну виконавчу службу, яка здійснює примусове стягнення боргу з усіма нарахуваннями + 10% від загальної суми (виконавчий збір).

     Державний виконавець діє згідно ЗУ «Про виконавче провадження»: якщо після передачі справи до Державної виконавчої служби боржник в 7-денний термін не сплатить визначену суму, державний виконавець накладає арешт на кошти, рухоме та нерухоме майно боржника. Якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати (на сьогоднішній день мінімальна зарплата – 1218 грн.), то вилученню з подальшою реалізацією для погашення визначеної суми, підлягає житло боржника (навіть єдине) та земельна ділянка, на якій воно розташоване.

     Тому переконливо просимо Вас своєчасно розраховуватись за надані послуги та не допускати накопичення боргів, щоб в майбутньому уникнути додаткових витрат, пов’язаних зі стягненням суми боргу через суди. Закликаємо не доводити справу до суду – так Ви уникнете зайвої витрати коштів і нервів.

Сподіваємось на Ваше розуміння. В свою чергу, Ваші своєчасні розрахунки за надані послуги дозволять нам стабільно забезпечувати Ваші будинки та квартири теплом і гарячою водою.

Як провести повірку або заміну лічильника гарячої води

Як провести повірку або заміну лічильника гарячої води

  • Ви отримали повідомлення з повірочної лабораторії тепломережі про закінчення міжповірочного інтервалу і необхідність повірки лічильника
  • Телефонуєте за вказаним в повідомленні номером, та домовляєтесь про день і час приходу слюсаря лабораторії для демонтажу лічильника
  • В обумовлений час слюсар проводить демонтаж лічильника, складає акт про розпломбування та узгоджує дату монтажу лічильника після проходження державного метрологічного контролю

Споживач зобов’язаний провести державну повірку лічильника в місячний термін від дати, визначеної в повідомленні. Повірка здійснюється за рахунок Тепломережі, тобто окремо сплачувати цю послугу непотрібно

Якщо Ваш лічильник пройшов державну повірку:

в обумовлений час слюсар тепломережі встановлює лічильник, пломбує його та складає про це акт, який є підставою для проведення нарахувань по показникам лічильника

Якщо лічильник не пройшов державну повірку:

Вам телефонують з лабораторії та повідомляють, що потрібно встановлювати новий прилад обліку.

Замінити лічильник, що не пройшов повірку, на новий можуть працівники Тепломережі.

Вартість заміни – 160 грн.

Також Ви можете придбати лічильник самостійно та принести його до лабораторії для проведення повірки і визначення дати монтажу та пломбування (безкоштовно)

Важливо!    Якщо лічильник не опломбовано та акт не складено, то покази лічильника не беруться до уваги при проведенні нарахувань. Нарахування проводяться по визначеним нормам.

"Щодо понять "споживач теплової енергії", "споживач комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води", особливостей встановлення договірних відносин в ОСББ, відключення від мереж централізованого опалення та ГВП
Роз'яснення з цих питань надається в листі НКРЕКП
Лист від 08.04.2015 № 3295/15/61-15

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), розглянула Ваше звернення, яке надане на особистому прийомі народного депутата України Курячого М.П. щодо порушення, на Вашу думку, Комунальним підприємством «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради (далі – КП «Теплоенерго») чинного законодавства у відносинах з ОСББ «Каверіна-1» (далі – Звернення) та депутатське звернення народного депутата України Курячого М.П. від 24.02.2015 № 72, які надіслані листом прокуратури Дніпропетровської області від 06.03.2015 № 05/1р, та у межах своїх повноважень повідомляє.

Щодо поняття «споживач теплової енергії»

Статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що теплова енергія – це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Тобто, зазначеною нормою визначено, що теплова енергія, як товар, не використовується для її безпосереднього споживання споживачами комунальних послуг (зокрема власниками приміщень ОСББ), а визначає перелік саме господарських і технологічних потреб де її застосування можливе, а саме: для опалення (послуг з централізованого опалення), підігріву питної води (послуг централізованого постачання гарячої води), інших господарських і технологічних потреб (використання, наприклад, у промисловому виробництві).

Також, статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що місцева (розподільча) теплова мережа – це сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача. Тобто, зазначеною нормою визначена ще одна обов’язкова ознака споживача теплової енергії, а саме: споживачем теплової енергії може буди особа (зокрема ОСББ), теплоспоживче обладнання якого (внутрішньобудинкові системи, мережі, устаткування, тощо) через тепловий ввод приєднане, або має технічні можливості для приєднання до місцевої (розподільчої) теплової мережі.

Враховуючи зазначене вище, до споживачів теплової енергії відносяться, зокрема, власники/балансоутримувачі/управителі будинків (споруд), в тому числі ОСББ, будинки яких приєднані до місцевої (розподільчої) теплової мережі.

Слід зазначити, що відповідно статті 1 Закону України «Про теплопостачання», зокрема, саме споживачі та постачальники теплової енергії є суб'єктами відносин у сфері теплопостачання і, як наслідок, відносини у цій сфері встановлюються шляхом укладення договору про купівлю-продаж (постачання) теплової енергії між теплопостачальною організацією (зокрема КП «Теплоенерго») та споживачем теплової енергії (ОСББ).

Враховуючи відсутність затвердженого типового договору про купівлю-продаж (постачання) теплової енергії, такий договір укладається його сторонами з урахуванням норм, зокрема, Закону України «Про теплопостачання», Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10. 2007 № 1198 з урахуванням дотриманням процедури укладення договорів, визначеної главою 53 Цивільного кодексу України.

Щодо поняття «споживач комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води» (далі – Споживач послуг)

Відносини у сфері житлово-комунальних послуг регулюються, зокрема, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон), Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі – Правила) та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у цій сфері.

У Законі застосовуються такі визначені терміни, зокрема:

споживач – фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу;

внутрішньобудинкові системи – мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди.

У Правилах застосовуються такі визначені терміни, зокрема:

централізоване постачання холодної та гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем холодного та гарячого водопостачання;

централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

Тобто, зазначеними нормами визначена обов’язкова ознака Споживача послуг, а саме: Споживачем послуг може буди фізична/юридична особа, відповідне обладнання приміщення якої приєднане, або має технічні можливості для приєднання до відповідних внутрішньобудинкових систем.

Враховуючи зазначене вище до Споживачів послуг відносяться фізичні/юридичні особи – власники жилих/нежилих приміщень, відповідне обладнання яких приєднане до внутрішньобудинкових систем.

Отже, якщо відповідне устаткування житлових/нежитлових приміщень, що належать власникам таких приміщень (членам ОСББ) приєднані до внутрішньобудинкових систем, то власники таких приміщень є Споживачами послуг та суб’єктами у сфері житлово-комунальних послуг.

Слід зазначити, що внутрішньобудинкові системи не відносяться до місцевої (розподільчої) теплової мережі (обґрунтовано вище), що ще раз підтверджує те, що постачальник теплової енергії (КП «Теплоенерго») не здійснює постачання теплової енергії власникам жилих/нежилих приміщень, обладнання яких приєднані до відповідних внутрішньобудинкових систем.

З урахуванням норм Закону відносини у сфері житлово-комунальних послуг встановлюються шляхом укладення договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг між власником/балансоутримувачем/управителем будинку (ОСББ, житлово-комунальні організації, виконавці послуг), та кінцевими споживачами (споживачами послуг) – власниками житлових/нежитлових приміщень (членами ОСББ). Такий договір укладається його сторонами з урахуванням, зокрема, норм Закону та Правил.

Щодо особливостей встановлення відповідних договірних відносин в ОСББ

Законом України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, зокрема:

об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі – об'єднання) – юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна (стаття 1);

управитель – юридична особа, яка здійснює управління неподільним та загальним майном житлового комплексу за дорученням власника (власників) майна і забезпечує його належну експлуатацію (стаття 1);

відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору, форму якого затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (стаття 13);

укладення договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем є обов'язковим і не залежить від членства в об'єднанні, за винятком випадку, коли власник і управитель є однією особою (стаття 13).

Крім того, відповідно до частини шостої статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Отже, в залежності від обрання ОСББ форми управління об’єднанням та залежно від цивільно-правових угод, ОСББ може мати відповідні правові підстави, зокрема:

на укладення з теплопостачальним підприємством договору на постачання теплової енергії – як споживач такої енергії;

на укладення з кожним окремим власником приміщення ОСББ договорів, які передбачені Законами України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», «Про житлово-комунальні послуги» та іншим законодавством України;

на забезпечення укладення кожним окремим власником приміщення (членом ОСББ) договорів з теплопостачальним підприємством, – як з виконавцем відповідних комунальних послуг.

Щодо відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання житлових будинків розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків

Питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання житлових будинків регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі – Правила), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, та Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання (далі – Порядок), затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 № 4.

Саме з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків, постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 № 1268 до вказаних вище Правил були внесені принципові зміни, а саме передбачено відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води в окремих квартирах багатоквартирних будинків не з ініціативи окремих споживачів, а відключення багатоквартирних будинків в цілому з ініціативи усіх споживачів.

На виконання зазначеної постанови, наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 06.11.2007 № 169 (наказ набрав чинності 09.12.2007) до Порядку були внесені відповідні зміни.

Так, відповідно до пункту 2.1 Порядку, рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку.

З урахуванням положень пунктів 25 та 26 Правил самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки, державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

З огляду на вказане вище, слід зазначити, що відповідно до положень Порядку дозволяється відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води лише окремого житлового будинку, виключаючи при цьому можливість відключення окремих житлових приміщень.

Водночас, відповідно до положень пункту 1.3 Порядку його дія не поширюється на власників, наймачів (орендарів) окремих приміщень, які були відокремлені від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання та користуються автономним теплопостачанням до набрання чинності Порядком.

Згідно з пунктом 1.2 Порядку для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання (далі – Міжвідомча комісія).

Також, нормами Порядку визначено, що Міжвідомча комісія розглядає на своєму засіданні заяви про відключення; приймає рішення щодо відключення, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації. Відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання виконується монтажною організацією в міжопалювальний період. По закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання і в десятиденний термін подається заявником до Міжвідомчої комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні Міжвідомчої комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Отже, датою відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання є дата протоколу Міжвідомчої комісії про затвердження відповідного акту про відключення.

Таким чином, відключення окремого житлового приміщення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання можливе лише у випадку якщо протокол Міжвідомчої комісії про затвердження відповідного акту про відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання було складено до 09.12.2007. Затвердження відповідного акту про відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання в окремих квартирах багатоквартирних будинків з 09.12.2007 заборонено.

Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до положень статті 382 Цивільного кодексу України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

З урахуванням норм пункту 6 Правил послуги з централізованого опалення повинні відповідати нормативній температурі повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу) за умови їх утеплення споживачами та вжиття власником (балансоутримувачем) будинку та/або виконавцем (тобто, ОСББ, виконавцем послуг з обслуговування будинку) заходів до утеплення місць загального користування будинку.

Також, пунктом 12 Правил визначено, що у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем (тобто, ОСББ, виконавцем послуг з обслуговування будинку) заходів з утеплення місць загального користування будинку. У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до положень пункту 28 Правил споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Також, слід зазначити, що наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31.10.2006 № 359 затверджено Методику розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення, якою встановлено порядок визначення витрат теплової енергії на опалення місць загального користування у багатоквартирних житлових будинках для встановлення розміру плати за неї споживачами.

Разом з тим, враховуючи те, що вказані вище Порядок та Методика, затверджені наказами Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України за наданням додаткових роз’яснень щодо зазначених у Зверненні питань НКРЕКП пропонує звернутися до Мінрегіону України.

Як встановити квартирний лічильник теплової енергії

Роз’яснення щодо встановлення засобів обліку (лічильників) теплової енергії у житловому помешканні багатоповерхового будинку (Мінрегіонбуд)

До Мінрегіону надходять звернення громадян щодо встановлення засобів обліку (лічильників) теплової енергії у житловому помешканні багатоповерхового будинку.

Департамент систем життєзабезпечення та житлової політики надає інформацію про порядок встановлення таких лічильників.

На сьогодні без технічних перешкод можливе встановлення лічильників теплової енергії у будинках з окремим тепловим вводом до квартири.

Для встановлення лічильника теплової енергії необхідно:

  • отримати технічні умови від виконавця послуг з централізованого опалення щодо встановлення зазначеного обладнання;
  • виготовити необхідну технічну документацію для встановлення засобу обліку;
  • звернутися до спеціалізованої організації стосовно виконання зазначених робіт;
  • укласти договір щодо обліку теплової енергії та обслуговування засобу обліку теплової енергії.

Наявність проектної документації та відповідних дозволів при встановленні приладу обліку теплової енергії передбачено пунктом 1.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства   від 17.05.2005 №76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за  № 927/11207, пунктами 8, 9, 17-19 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, державними будівельними нормами, зокрема  ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення»,  іншими нормативно-правовими актами.

Разом з тим, слід зазначити, що встановлення приладів регулювання та обліку тепла окремої квартири в багатоповерховому будинку з вертикальною однотрубною системою опалення не завжди можливо виконати без суттєвого переобладнання будинкової та/або квартирної  системи опалення.

Водночас пунктом 12.3.2 ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт» визначено, що за відсутності технічної можливості облаштування системи централізованого опалення поквартирними лічильниками теплоспоживання при відповідному обґрунтуванні допускається застосовувати вертикальну систему опалення з можливістю обладнання/дообладнання   зазначеної системи відповідно запірно-регулюючою арматурою згідно з вимогами СНіП 2.04.05, ДБН В2.2.15, ДБН В.2.5.39, а також можливістю влаштування приладів-розподілювачів теплової енергії на опалювальних приладах для обліку фактичного теплоспоживання квартирами.

Для вирішення даного питання споживачу необхідно звернутись до спеціалізованої проектної організації, яка на основі технічних умов розробить необхідний індивідуальний проект переобладнання внутрішньобудинкової/квартирної мережі центрального опалення для встановлення квартирного обліку теплової енергії.

Відповідно до пункту 8 Правил, для приєднання споживача до системи теплопостачання, реконструкції або розширення системи теплоспоживання споживач повинен надати заявку теплопостачальній організації про видачу технічних умов.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» технічні умови надаються протягом 15 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви та 30 робочих днів у разі необхідності їх узгодження з власником інженерних мереж.

Водночас слід зазначити, що відповідно до статей 382, 383 Цивільного кодексу України власникам квартири у багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Враховуючи викладене, для можливості переобладнання системи опалення, яка знаходиться в спільній сумісній власності, необхідна згода усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, що розташовані у житловому будинку.

Для того, щоб почати оплачувати послуги з централізованого опалення за показами лічильника, необхідно укласти відповідний договір з виконавцем послуг з централізованого опалення (теплопостачальною організацією).

28.11.2014

Чому неможна опломбувати кран гарячої води

Згідно п. 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (Постанова Кабміну від 21.07.2005 №630), плата за надані послуги вноситься  споживачем  відповідно до   показань   засобів   обліку   води  і  теплової  енергії  або затверджених нормативів (норм) споживання. Тобто законодавець не передбачив інших варіантів.

В будинку з централізованим опаленням і централізованим гарячим водопостачанням, мешканець апріорі забезпечений цією послугою. Він нею може користуватись, або ні, і нарахування йому проводяться по вузлу обліку, а в разі його відсутності – по нормативу відповідно до кількості зареєстрованих осіб.

Цим же нормативним документом (Постанова №630) передбачені і випадки, коли нарахування можуть не проводитись – споживач має право на несплату вартості послуг за період тимчасової відсутності споживача і членів його сім'ї (у разі відключення виконавцем холодної та гарячої води і опломбування запірних вентилів у квартирі (будинку садибного типу)) та відновлення надання цих послуг шляхом зняття пломб за свій рахунок протягом доби згідно з письмовою заявою.

Виконавець, у свою чергу, зобов'язаний зменшити розмір плати за послуги у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї на підставі його письмової заяви та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання).

Повірка, заміна та встановлення лічильників

Відповідно до «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» (Постанова КМУ від 21.07.2005р. № 630), засоби обліку води і теплової енергії підлягають періодичній повірці. Міжповірочний інтервал для лічильників гарячої води складає 3-4 роки, залежно від типу і дати випуску. Необхідність повірки не залежить від того, як часто використовувався лічильник і який об’єм води він порахував (ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність»).

     Періодична повірка засобів обліку проводиться у строк, що не перевищує одного місяця. За цей час споживач оплачує послуги з централізованого ГВП згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередні три місяці. Якщо прилад обліку вчасно не повірений, нарахування проводяться по нормативам відповідно до кількості зареєстрованих у квартирі осіб.

     Згідно з новими правилами розрахунку тарифів, в структуру тарифу на централізоване гаряче водопостачання включена вартість повірки квартирних приладів обліку гарячої води.Послуга включає розпломбування та демонтаж лічильника, транспортування його в лабораторію, повірку (і ремонт при потребі), доставку споживачеві, остаточний монтаж та пломбування (вартість самих лічильників та вартість заміни старих приладів обліку на нові в тариф не входить).

     Якщо Вашому лічильнику більше 10 років, існує ймовірність, що державну повірку він не пройде, тому раціональніше відразу замінити його на новий. Це дозволить Вам не турбуватись стосовно повірки впродовж наступних 4 років.

У чому полягає різниця між одноставковим та двоставковим тарифом

По своїй суті двоставковий тариф не відрізняється від одноставкового. Є одна відмінність: двоставковий тариф люди оплачують протягом цілого року, а одноставковий – тільки у ті місяці, коли подається опалення. Сума не змінюється. Абонплата є не додатковою платою.  У підсумку, загальна сума, яку витрачає мешканець на послуги з теплопостачання за рік є такою ж , як і при одноставковому тарифі за опалювальний перід.

Двоставковий тариф – це тариф на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, який складається з двох частин (ставок):

  • річної абонентської плати (вартості обслуговування одиниці теплового навантаження об'єкта теплоспоживання), яка компенсує умовно-постійну частину тарифу;
  • вартості одиниці реалізованої теплової енергії, послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, яка компенсує умовно-змінну частину тарифу.

Умовно-змінна частина двоставкового тарифу - вартість одиниці (1 Гкал) теплової енергії відповідної якості, що реалізується споживачам як грошовий вираз змінної частини планованих економічно обґрунтованих прямих витрат на її виробництво, що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно зміні обсягу виробництва теплової енергії з урахуванням планованого прибутку;

Умовно-постійна частина двоставкового тарифу - абонентська плата за одиницю (1 Гкал/год.) теплового навантаження об'єктів теплоспоживання як грошовий вираз решти планованих економічно обґрунтованих витрат, що включаються до повної собівартості виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, є постійними і не змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно зміні обсягу виробництва теплової енергії з урахуванням планованого прибутку.

До умовно-постійної частини (плата за обслуговування котелень та теплових мереж) тарифу на теплопостачання відносяться витрати на заробітну плату, відрахування податків в бюджет, воду на підживлення теплових мереж, ремонт, амортизаційні відрахування. Ця частина витрат пов’язана з необхідністю підтримки в робочому стані джерела теплової енергії і теплопостачальних установок (теплові мережі та котельні) не залежить від кількості відпущеної теплової енергії і тому не підлягає перерахунку.

Запровадження постійної частини тарифу, що оплачується споживачами впродовж року (плата за обслуговування котелень та теплових мереж), забезпечує рівномірне фінансування капітального ремонту та оновлення обладнання котелень і теплових мереж. Права споживачів при цьому не порушуються, вони відшкодовують економічно обґрунтовані витрати підприємств теплопостачання на виробництво, та транспортування теплової енергії, але більш рівномірно – впродовж року.

Основну частку другої частини (умовно-змінної) складають витрати на паливо, електроенергію, необхідні для виробництва і транспортування теплової енергії. При зниженні споживання тепла, споживач сплачує за фактично спожиту теплову енергію і зацікавлений в їх економії.

Можна сказати, що одноставковий тариф дорівнює сумі двох складових тарифу: умовно-постійної та умовно-змінної. Плата за обслуговування котелень та теплових мереж не є оплатою за окрему послугу, так як обидві частини тарифу безпосередньо пов’язані з наданням послуг з теплопостачання.

Двоставкові тарифи вводяться з метою зменшення фінансового навантаження на споживачів в міжопалювальний період та забезпечення надійних і високоякісних послуг з теплопостачання за рахунок зменшення збитків підприємства в під час відсутності постачання тепла упродовж року шляхом наближення доходів від реалізації теплової енергії та послуг централізованого теплопостачання до витрат підприємства.

Застосування тарифу, при якому сплачується однакова щомісячна сума протягом року і взимку і за відсутності опалення влітку, було незрозумілим споживачам і збільшувало нераціональні витрати на підприємствах теплопостачання. При сезонному тарифі, повна відсутність оплати влітку обертається занадто великими рахунками за тепло протягом опалювального періоду. Лише двоставковий тариф дозволяє уникнути максимального фінансового навантаження на споживачів і оптимально збалансувати їх інтереси з постачальниками тепла.

Двоставкові тарифи також широко застосовуються в європейських країнах.

Посилання

Соціальний захист
 З інформацією, що стосується пільг та субсидій для населення ви можете ознайомитись на нашому сайті    

Також нагадуємо, що з 1 липня 2014 р. набула чинності Постанова КМУ від 05.04.2014. № 83 «Про посилення соціального захисту населення в умовах підвищення цін і тарифів на комунальні послуги», згідно якоїзапрацювала програма компенсацій додаткових оплат за житлово-комунальні послуги.

З 1 жовтня 2014 р. згідно Постанови КМУ від 06.08.2014. № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» діють єдині соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами, на які держава надаватиме пільги, субсидії та компенсації. Нормативи розраховано на основі аналізу фактичних обсягів споживання природного газу, води та електроенергії, що дозволить державі забезпечувати соціальну підтримку на оплату реальних обсягів споживання цих послуг.

     Увага!

     З 1 жовтня соціальна норма постачання гарячої води складає 1,6 м3 на особу. А на опалення соціальна норма збільшена і складає 13,65 м2 на особу + 35,22 м2 на сім’ю.

Громадяни, яким призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, зобов'язані щомісячно сплачувати свою обов'язкову частку витрат на оплату цих послуг. У разі коли вартість фактично використаної послуги менша ніж обов'язкова частка витрат на оплату цієї послуги, громадяни сплачують її фактичну вартість, інакше надання раніше призначеної субсидії припиняється.

Пам'ятайте!
  • Струмінь води завтовшки з сірник призводить до витікання 500 літрів води на добу.
  • Несправний змішувач у ванній може спричинити витікання 1200 літрів (1,2 м3) води на добу.
  • Несправний змивний бачок може призвести до витікання майже 12000 літрів (12 м3) води на добу.
  • Для виробництва 1 м3 води витрачається близько 1 кВт/год електроенергії.
  • Зниження температури в приміщенні на 10С дає змогу зекономити 7% палива.
  • Неутеплені вікна знижують температуру в житловому приміщенні на 20%.
  • Неутеплені вхідні двері знижують температуру в житловому приміщенні на 8-12%.
  • Незачинені двері і розбите скло на сходовій клітці знижують температуру на 60-70%.
  • Встановлення побудинкових засобів обліку дає змогу зекономити до 30% коштів споживачів на плату за послуги.
  • Встановлення поквартирних засобів обліку дає змогу зекономити до 50% коштів споживачів на плату за послуги.


 
 
Головна Про підприємство Для населення Для юридичних осіб Правова база Контакти

КП БМР «БЦТМ» - Білоцерківтепломережа © 2012—2017. Создание сайтов - ABC.NET.UA