КП БМР БЦТМ
  Правова база Контакти  
 
 

До Дня працівників житлово-комунального господарства і побутового обслуговування населення: БІЛЬШЕ 30 РОКІВ – З ТЕПЛОМЕРЕЖЕЮ

 

      «Головне, щоб були задоволені наші споживачі»

         Напередодні Дня працівників житлово-комунального господарства і побутового обслуговування населення ми познайомимо вас з двома чудовими жінками, майстринями своєї справи, які більше 30 років працюють на КП БМР «БЦТМ» та опікуються якісним і надійним теплопостачанням для білоцерківців.

    Майстер РТМ-3 Антоненко Ганна Хомівна  має вищу освіту за фахом «інженер-теплотехнік». Після навчання працювала в Чорнобильській тепломережі, але сталась аварія, і її сім’я переїхала в Білу Церкву. З початку 1987 року Ганна Хомівна почала працювати на Білоцерківтепломережі інженером в виробничому відділі. Пізніше доля склалась так, що потрібно було доглядати за дітьми, і довелось перейти на роботу з більш зручним графіком – оператором на тепловому пункті. А з 2003 року, вже більше 15 років Ганна Хомівна – майстер РТМ-З (район Леваневського).

       Про свою роботу вона розповідає так:

    – З тепловим господарством мене, можна сказати, поєднала доля. Після 8 класу я поступила в київський технікум, де моєю спеціальністю було теплотехнічне обладнання промислових підприємств. Виробничу практику ми проходили на Київській ТЕЦ – і я відразу полюбила цю особливу атмосферу – великі енергетичні котли, спеціальне обладнання – все мені сподобалось, мабуть тому, що я по натурі технар. А в інституті захищала диплом по Білоцерківській ТЕЦ, так що зв'язок з Білою Церквою існував ще до мого переїзду сюди на постійне проживання.

     В 1986 році Білоцерківська тепломережа тільки була офіційно затверджена як окреме  підприємство, а до того вона підпорядковувалась Київоблтепломережі. Спочатку навіть не було бази – орендували  на ДНС напівпідвальне приміщення. Котельні нам передавали від Київоблтепломережі, були навіть вугільні котельні, підвальні. Але все це реконструювалось, була збудована виробнича база, ми набирали нових робітників, і я пам’ятаю, тоді у нашого підприємства був дуже високий рейтинг в Білій Церкві – до нас було складно влаштуватись на роботу, навіть на робітничі спеціальності. 

    Спочатку я працювала інженером в виробничому відділі, потім оператором теплового пункту, зараз працюю майстром РТМ-3. Це дуже відповідальна робота, адже майстер за все несе відповідальність – за працівників, яких у мене 35 чоловік, за техніку безпеки на дільниці, за роботу обладнання тощо. І дуже переживаємо за магістраль «ТЕЦ – місто», якій уже більше 45 років, - звісно, вона вже зношена.  Кожен рік ми входимо в опалювальний сезон з певною тривогою – як стан цієї магістралі вплине на якість та надійність теплопостачання. Адже наші споживачі – це 50 тисяч мешканців масиву Леваневського.

    Щомісячно ми проводимо тренування, на яких розбираємо можливі аварійні ситуації – пожежа електрообладнання, раптове зникнення напруги, відключення насосів, різке зменшення або збільшення тиску води, загазованість в камері тощо – які дії потрібно виконувати в усіх цих непередбачуваних випадках. Ми робимо все, що від нас залежить, щоб результатами нашої праці були задоволені наші споживачі.

       

     Катерина Степанівна Манько в 1986 році прийшла на котельню апаратником ХВО, а з 1988 року стала майстром РТМ-2. Середньотехнічну освіту за фахом «технік-механік» отримала в Білоцерківському хіміко-технологічному технікумі, також має кваліфікацію теплотехніка. Під керівництвом цієї тендітної, але дуже енергійної жінки працює близько 40 робітників.

Про себе та свою роботу Катерина Степанівна розповідає так:

     – Якщо мене запитають, в чому полягає щастя, відповім, що значною мірою це робота. Як ідеш на роботу з радістю – ти щаслива людина. Я працюю з людьми, і це велика відповідальність. В мої обов’язки входить прийом працівників на роботу, інструктажі, протиаварійні тренування, технавчання тощо – з кожним із своїх робітників я повинна мати зв'язок кожен день, щоб знати, що відбувається на робочих місцях, чи все працює чітко та злагоджено, чи не виникли якісь  неполадки. Під моїм контролем належна експлуатація теплового обладнання, прийом-здача зміни. Крім того, я повинна організувати роботу слюсарів-ремонтників, видавати наряди-допуски, забезпечити робочі місця, продумати, як краще виконати певну роботу.

      Це досить складна робота для жінки, і, можливо, вона більш чоловіча. Треба багато знати про теплове господарство, зокрема все про котельне обладнання, – як експлуатувати котли, чистити, доглядати, правильно витримувати режим роботи, як правильно їх зупинити-запустити. Я від своїх працівників вимагала цих знань, навчила їх, і вони повинні це знати як «Отче наш». До речі, не всякий чоловік витримає таку роботу, яку постійно виконує майстер-жінка.

    Найбільш складна частина – це пуски котельних і ремонти. Проблема в тому, що не вистачає кваліфікованих спеціалістів, зокрема слюсарів. У мене повинні бути постійно для роботи близько десяти чоловік – слюсарі-ремонтники, слюсар КВПтаА, електрогазозварювальник, електрик-монтер, адже існують проблеми, які потрібно зразу вирішувати – неполадки з насосами, котел потік, треба замінити підшипники, десь стався порив, і потрібно виїжджати на теплотрасу, шукати його і оперативно ліквідувати тощо.

       Щоб професійна діяльність приносила задоволення, треба любити свою роботу, а головне, треба поважати людей, бо наша робота – це не тільки дбати про якісне обладнання, а і фахово його експлуатувати. Мої працівники теж ставляться до мене з повагою, адже що б не сталось, кожен звертається до майстра, радиться, як краще зробити. Вони так і кажуть: «мамочка наша», бо загалом колектив – це як сім’я.

     Крім основної роботи, Катерина Степанівна багато займається громадською діяльністю – вона активний член профспілки підприємства, а ще завзятий волонтер – з самого початку збройного конфлікту на сході країни вона зі своїми працівниками багато сил та часу присвятила волонтерській роботі:

     – П’ять  років ми допомагали нашій білоцерківській волонтерській організації «Шалена бджілка» – готували нашим захисникам супові набори, сушили овочі – капусту, моркву, буряки, гарбузи на кашу. Наші хлопці з підприємства теж воювали на сході, то звісно ми допомагали, чим могли. Плели з дівчатами сітки, «кікімори», в’язали носки, робили подушечки, шили наволочки, наколінники воякам.  Сьогодні уже не потрібно харчових наборів, але дівчата ходять в «Шалену бджілку», якщо потрібна допомога, проте зараз не в таких масштабах, як раніше.

     І наостанок хочемо привітати Катерину Степанівну з недавньою датою – 45-ю річницею подружнього життя, так званим «сапфіровим весіллям». Зі своїм чоловіком вона виховала двох синів, а зараз вже мають чудових онуків. Хай життя дарує нові приємні події і буде багате на добрих людей!

 

    Всіх працівників житлово-комунального господарства та побутового обслуговування населення щиро вітаємо з професійним святом! 
Бажаємо вам, шановні комунальники і побутовики, досягнення нових професійних висот. Хай вашими постійними супутниками будуть міцне здоров’я, добрий настрій, достаток і тепло родинних осель!

 



 
 
Головна Про підприємство Для населення Для юридичних осіб Правова база Контакти

КП БМР «БЦТМ» - Білоцерківтепломережа © 2012—2019. Создание сайтов - ABC.NET.UA